Рак сечового міхура

Що таке пухлина сечового міхура? 

Рак сечового міхура — ​​патологічна пухлина, що складається з клітин перехідного епітелію (уротелію). Він вкриває внутрішню стінку органу, але у разі виникнення раку структура змінюється. Уротелій також знаходиться в уретрі, сечоводах, передміхуровій залозі та ниркових баліях.

Проте рак сечового міхура – ​​найпоширеніший серед усіх уротеліальних пухлин.

Оболонка сечового міхура містить кілька шарів. Починаючись на внутрішній поверхні, пухлина може поширюватися на інші шари. Залежно від цього вибирають лікування.

Симптоми раку сечового міхура 

Серед типових симптомів раку сечового міхура виділяють наступні.

• Присутність крові в сечі (гематурія): іноді пацієнт бачить цілі згустки крові при сечовипусканні.
• Болюче сечовипускання. При поході до туалету людина відчуває печіння, біль, різь.
• Часті позиви до сечовипускання.
• Позиви до походу в туалет більше 1 разу за ніч із нормальним відділенням сечі.
• Хибні позиви у туалет.
• Біль у попереку та спині, часто лише з одного боку тіла.

Перераховані вище симптоми можуть говорити не тільки про пухлину сечового міхура. Тому при постановці діагнозу перевіряється наявність інших хвороб – пієлонефриту, циститу, захворювань простати у чоловіків, гінекологічних патологій у жінок.

Іноді рак тривалий час не дає симптомів із боку сечовидільної системи. Людина звертається до лікаря з іншими скаргами. Якщо пухлина сечового міхура "перекинулася" на інші частини тіла, про рак сигналізують такі ознаки.

• Кашель та задишка: легені.
• Біль у животі та жовтяниця: печінка.
• Раптові переломи: кісткова система.

До інших симптомів відносяться втрата апетиту та різка втрата ваги.

Будьте уважні до найменших сигналів вашого організму! Зверніться до лікаря, як тільки ви помітили неприємні симптоми.

Причини раку сечового міхура, фактори ризику 

Навіть здорові люди можуть захворіти на рак. На жаль, від розвитку пухлини ніхто не застрахований на 100%. Тим не менш, є група факторів, які збільшують шанси розвитку пухлини сечового міхура.

• Куріння. Курці хворіють на рак сечового міхура частіше і переносять захворювання складніше.
• Наявність у сім'ї випадків раку сечового міхура.
• Деякі генетичні мутації.
• Контакт із хімікатами — фарбами, нафтопродуктами, металами.
• Лікування променевою терапією в анамнезі.
• Вживання питної води, яка оброблена хлором або містить домішки миш'яку (наприклад, вода з колодязя у забрудненій місцевості).
• Використання сечових катетерів тривалий час.
• Інфекції різного роду. Особливо небезпечні захворювання, спричинені Schistosoma haematobium (шистосомоз).

Види раку сечового міхура 

Відомо, що пухлини бувають злоякісними та доброякісними. У разі новоутворення сечового міхура практично всі пухлини є раком. Доброякісні пухлини зустрічаються дуже рідко.

Виділяють три основні види раку сечового міхура.

Уротеліальна карцинома (UCC) займає 90% всіх випадків раку сечового міхура. Цей тип пухлини також зустрічається в нирках та сечовивідних шляхах. Уротелій покриває внутрішні стінки органів сечовидільної системи. При наповненні сечового міхура ця оболонка контактує із сечею, а також речовинами, що містяться в ній. Рак можуть спровокувати метаболіти сигаретного диму, хімікати та інші канцерогени.

Плоскоклітинна карцинома. Розвивається у слизовій оболонці як наслідок запального процесу, інфекції, подразнення. Захворювання часто зустрічається в країнах, що розвиваються, де широко поширена глистова інфекція (більгарціоз або шистосомоз). Плоскоклітинний рак займає 4% серед усіх випадків раку сечового міхура.

Аденокарцінома. Усього 2% пухлин є аденокарциномою. Розвивається вона із залізистих клітин, які відповідають за вироблення слизу та інших секретів.

Додатково можна відзначити рідкісні типи раку сечового міхура:

• мікропапілярний виглядає як дрібні випинання і є пухлиною високого ступеня злоякісності;
• плазмоцитоїдний рак нагадує лімфому;
• саркома сечового міхура: стартує у м'язовій або жировій тканині органу, вимагає іншого підходу до лікування;
• дрібноклітинний рак: рідкісний тип хвороби, який часто зачіпає інші тканини.

Ці важливі групи описують хворобу щодо того, з яких клітин складається пухлина. Але існує інша класифікація, яка характеризує рак щодо його проростання вглиб епітелію. Вирізняють різні типи.

• Неінвазивний. Росте на поверхні епітелію, зростання його відбувається назовні. До нього належать неінвазивна папілярна карцинома, карцинома in situ. Зазвичай такі пухлини легко видаляються за допомогою хірургічної операції.

• М'язово неінвазивний. Пухлина проростає в порожнину органу, минаючи його м'язи. Такий рак також називають поверхневим.

• М'язово інвазивний. Проростає у м'язи стінки сечового міхура, а також у жирові шари, оточуючі тканини та органи.

Щоб визначити точний тип раку, його ступінь, проводять діагностику за допомогою низки досліджень.

Діагностика раку

Для того, щоб підтвердити або спростувати діагноз рак сечового міхура, лікарі призначають такі обстеження та дослідження. 

Аналіз сечі. Першою ознакою раку сечового міхура є виявлення крові у сечі. Гематурія – той показник, який пацієнт може побачити сам. Часто люди звертаються до уролога саме із цією скаргою. Якщо під час аналізу підтверджена гематурія, це є поштовхом для подальших досліджень. Також проводять цитологічний аналіз сечі, який показує, чи є у рідини ракові клітини. Їх вивчають під мікроскопом.

Цистоскопія. Головне дослідження при раку сечового міхура. Оглядають внутрішні стінки та порожнину органу спеціальним приладом – цистоскопом. Зазвичай ця процедура не потребує анестезії та проводиться у кабінеті лікаря. Під час цистоскопії лікар може побачити новоутворення у міхурі.

Біопсія. Якщо при цистоскопії виявлено пухлину, її тканини відбирають на аналіз. Біопсія здійснюється за допомогою ТУР (трансуретральна резекція пухлини). Після відбору патологічну тканину аналізують під мікроскопом.

Визначення біомаркерів пухлини. Проводять аналіз патологічної тканини на білки, певні гени та інші маркери, притаманні раку.

Комп'ютерна томографія чи МРТ. Ці діагностичні процедури дозволяють побачити точну локалізацію пухлини, її розмір, переглянути стан лімфатичних вузлів, визначити поширення патології інші органи.

Якщо у людини в анамнезі був рак сечового міхура та проведено лікування, потрібна періодична диспансеризація у різних медичних закладах України. 

 У перший рік після лікування – огляд кожні 3 місяці.

На другому році – кожні півроку.

Надалі — 1 раз на рік.

Проводиться: огляд лікаря, аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, УЗД органів малого тазу, заочеревинного простору, цистоскопія, рентген грудної клітки.

Глибоке обстеження проводять у випадках, коли потрібно уточнити дані, отримані на інших етапах.

Стадії раку сечового міхура 

Щоб підібрати ефективне лікування, слід визначити стадію раку. Пухлина розвивається поступово та проходить ряд процесів. Чим довше вона знаходиться всередині організму, тим глибше проростає у різні тканини. Виділяють 4 типи раку сечового міхура.

Стадія 0 (in situ)

Аномальні клітини виявлені на поверхні тканини, яка вистилає сечовий міхур.

I

Рак сформований, почав поширюватися на сполучні тканини поряд із органом.

II

Рак поширився на шари м'язової тканини сечового міхура.

III

IIIA

Пухлина проросла в жировий прошарок, репродуктивні органи, але не поширилася на лімфатичні вузли або поширилася на один лімфатичний вузол тазу.

IIIB

Пухлина поширилася на лімфатичні вузли поруч із великими тазовими артеріями.

IV

IVA

Хвороба поширилася на стінки черевної порожнини, тази чи лімфатичні вузли.

IVB

Метастазування в легені, кістки, печінку.

Лікування раку сечового міхура 

Пріоритетним у лікуванні раку сечового міхура є хірургічний метод.

Так, при неінвазивному раку показано трансуретральну резекцію пухлини сечового міхура (ТУР).

Лікування проводиться за допомогою цистоскопа. Тонку трубку вводять у порожнину сечового міхура та усувають пухлину. Видалення відбувається за допомогою лазера чи електрики. Операція відбувається під наркозом.

ТУР у ряді випадків використовують і для діагностики раку, проводячи біопсію за допомогою цього методу.

Щоб знизити ризик рецидиву, лікар може призначити доповнене лікування перед ТУР – хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія тощо.

Радикальна цистектомія – це видалення сечового міхура та прилеглих тканин. Цей метод зазвичай показаний при м'язово-інвазивних пухлинах. Іноді доводиться видалити інші органи: передміхурову залозу, частину уретри, матки, фалопієві труби, яєчники та частину піхви. Також видаляють лімфовузли в ділянці таза.

Хіміотерапія та променева терапія не є альтернативою видаленню патологічної тканини. Але вони підвищують шанс на відсутність рецидиву після лікування.

У «Клініці TomoClinic» підбирають найбільш щадне лікування для кожного пацієнта, щоб позбутися раку та максимально зберегти життєво важливі органи та їх функції.

Профілактика

Щоб максимально уберегтися від хвороби, дотримуйтесь кількох правил.

Відмовтеся від куріння. Тютюн є канцерогеном номер один. Він може спричинити не тільки рак сечового міхура, а й інші види пухлин. У тютюні міститься висока кількість канцерогенів. Вони виводяться разом із сечею, і при цьому діють на слизову оболонку сечовика.

Вживайте достатню кількість рідини. Прийом 6 склянок води на день сприяє нормалізації сечовипускання, покращує функції нирок, перешкоджає застійним процесам та утворенню каменів.

Дієта. Вибирайте їжу з вітамінами та мінералами. Включіть у раціон фрукти та овочі. Зведіть до мінімуму споживання солоного, солодкого та жирного. Ці продукти сприяють осіданню зайвих речовин на стінках сечового міхура.

Як додаткову профілактику можна проходити планові медичні огляди 1-2 рази на рік. Здавати аналіз сечі та робити УЗД нирок. Поки що скринінг раку сечового міхура для всього населення не проводиться. Але ранні ознаки захворювання можна помітити за цими простими дослідженнями.