Рак статевого члена — патологія, що зустрічається рідко. З усіх злоякісних пухлин цього органу, частіше (в 94 %) виникає плоскоклітинний рак, який локалізується на голівці або крайній плоті. Інші види пухлин зустрічаються рідко (6 % всіх випадків). Якщо говорити про локалізацію, то рак головки члена реєструється в 48 % випадків. У 21 % уражається крайня плоть. Ще рідше зустрічається онкологія тіла органу. За умови проведення своєчасної діагностики терапія захворювання дає хороші результати.
Класифікація
За формами різниться виразкова, вузлова, папілярна та набрякова пухлина.
- Папілярна форма — найбільш сприятлива за перебігом і пізно метастазує.
- Вузлова також характеризується повільним перебігом.
- Виразкова форма швидко зростає і рано метастазує.
- Набрякова форма — дуже рідкісний рак, що відрізняється стрімким зростанням пухлини і, відповідно, швидким метастазуванням.
Причини захворювання та фактори ризику
- Тривало існуюча папіломавірусна інфекція. Можливість зараження папіломавірусом при контакті - 63-67 %; крім того, вона пропорційна кількості статевих партнерів. Під час досліджень вірус виявляється у 50 % чоловіків, але у більшості він регресує самостійно, без спеціального лікування. Основна частина папіломавірусних інфекцій — доброякісні. Але тривало існуюча форма, викликана онкогенними типами ВПЛ (16 і 18), призводить до раку онкогенітальної області. Онкогенні типи вірусу виявляються в 50 % випадків раку статевого члена, а в разі базалоїдного і веррукозного новоутворення показник дорівнює 90 %.
- Існує високий ризик при таких захворюваннях: ерітроплазія Кейра, інтраепітеліальна неоплазія, хвороба Боуена.
- Куріння. Тютюновий дим містить токсичні та канцерогенні речовини, які впливають на ДНК. Цей вплив є найбільш небезпечним при інфікуванні чоловіка вірусом папіломи.
- Запальні процеси головки члена або крайньої плоті.
- Утворення великої кількості смегми (мастила). При недостатньому гігієнічному догляді жирові виділення та бактерії, що скупчуються, викликають постійне запалення.
- СНІД. Значно підвищує ризик раку, що пояснюється зниженням імунітету.
- Фімоз. У 25 % хворих ця патологія призводить до раку. Виконане в дитинстві обрізання крайньої плоті на 70 % знижує ризик розвитку захворювання.
Симптоми раку члена
Зазвичай пухлини цього органу розташовані поверхнево, тому доступні до огляду. Проте на початку захворювання прояви можуть бути відсутні або бути непомітні. Наприклад, при фімозі, коли процес локалізується під крайньою плоттю, або якщо пухлина з'являється в області борозенки.
Найчастіше первинна пухлина виявляється на крайній плоті (з боку її внутрішньої поверхні) та на голівці, в останню чергу — на тілі органу. Розмір первинного вогнища коливається від 2 до 4,5 см. Зазвичай патологічна ділянка має змінений колір і вид гриба, ерозії, вузла або бляшки. Надалі пухлина збільшується і стає щільною, може розвинутися фімоз з патологічними рясними виділеннями. Осередок поступово проростає в кавернозні тіла. При відсутності своєчасного лікування, злоякісна пухлина інфікується, розвиваються флегмони, уретральні свищі та кровотечі, з'являється ризик сепсису. Біль — не характерна ознака для цього захворювання.
Надмірно збільшені пахові лімфовузли можуть бути пов'язані з поширенням метастазів або розвитком інфекційного лімфаденіту. Для раку пеніса характерним є двобічне ураження вузлів. При метастазуванні визначаються спочатку пахові лімфовузли, пізніше на КТ виявляються збільшені тазові лімфовузли. Ще пізніше — віддалені метастази, але це буває вкрай рідко.
Лімфовузли зливаються один з одним в конгломерати, які проростають в шкіру і формують свищі. Порушений відтік лімфи викликає набряк нижніх кінцівок. При набряку визначається значний лімфостаз і хворобливі збільшені лімфовузли. У разі пізнього виявлення пухлини відзначається зниження ваги, слабкість, підвищена стомлюваність.
Таким чином, будь-яке підозріле утворення на члені (біла пляма або інша зміна кольору, бородавка, потовщення, виразка) має насторожити і стати приводом візиту до лікаря.
Діагностика
Велика частина пухлин цього органу виявляються на ранній стадії при зовнішньому огляді. Надалі пацієнтові пропонуються обстеження.
Лабораторна діагностика:
- аналізи крові;
- імунохімічне дослідження маркерів пухлини.
Також проводиться цитологічне дослідження матеріалу. Біопсія утворення та лімфовузла виконується голкою. Дослідження біоптату дозволяє визначити тип раку та ступінь анаплазії.
Інструментальна діагностика:
- УЗД і МРТ — визначають глибину, на яку пухлина проросла в навколишні тканини. Під час огляду органу визначається ступінь, з якою поширилася пухлина, але при сумнівах проводяться ці дослідження.
- Комп'ютерна томографія тазу та живота виявляє поширення пухлини у внутрішні органи і заочеревинні лімфовузли.
- Рентгенографія грудної клітки виявляє метастатичне ураження легень.
В результаті обстеження визначається стадія 0-IV, на підставі якої лікарі розробляють варіанти лікування. Однак багато чоловіків затягують візит до онколога, що призводить до пізньої діагностики. Від моменту перших скарг до часу звернення до лікаря проходить в середньому 5 місяців. Але саме раннє виявлення патології дозволяє отримати ефективну терапію.
Як лікувати рак статевого члена
Складаючи план дій, лікарі враховують тип новоутворення, стадію, на якій знаходиться процес, вік пацієнта, оцінюють загальний стан хворого. Виходячи з цього, можуть застосовуватися основні терапевтичні методики: хірургія, хіміотерапія і променеве лікування.
Оперативне втручання в цьому випадку буває органозберігаючим або радикальним. При невеликих непрорастаючих ураженнях застосовують органозберігаючу методику з видаленням вогнища. З цією метою проводять мікрохірургічні операції: лазерну або кріодеструкцію, циркумцизіо або висічення шкіри пеніса, заміщаючи її тканиною мошонки.
Завдяки ад'ювантній (допоміжній) терапії із застосуванням хіміо- (в тому числі місцевого) і променевого лікування є можливість уникнути радикальних операцій. Лише в деяких випадках показана пенектомія або часткова ампутація (головки або її частини). Показанням є рецидив раку великих розмірів.
При тотальній пенектомії накладається уретростомія (формування нової уретри для функції сечовипускання). В подальшому виконується реконструктивна операція — фалопластика.
Видалення пахових вузлів — найбільш ефективне лікування метастазів.
Хіміотерапія рекомендується при залученні в процес більш одного пахового і тазового лімфовузлів.
Прогноз і профілактика
Прогноз при злоякісних пухлинах цього органу вважається сприятливим. Для ефективного лікування і повного вилікування важлива рання консультація онколога. Чим швидше пацієнт потрапить на прийом до лікаря, тим більшою буде можливість досягти позитивного результату.
Після проведеного лікування рекомендується проходити огляд 3-4 рази на рік, щоб мати можливість рано виявити місцеві рецидиви.
Заходи профілактики цього захворювання не складні та цілком здійсненні. Враховуючи, що рак члена в 50 % виникає через вірус папіломи людини, який передається під час статевого контакту, ефективним заходом профілактики зараження будуть:
- використання засобів захисту при статевому акті;
- уникнення випадкових і множинних статевих зв'язків.
Гігієнічні процедури зменшують ризик запалення та виникнення додаткової вторинної інфекції. Профілактикою зараження вірусом також є вакцинація, яка проводиться хлопчикам до початку статевого життя.
Автор статті:
Сушик Лілія Миколаївна
Стаж: 14 років
Cпеціалізація: Лікар-онколог першої категорії
