logo
  • Пн.-Пт.: з 9:00 до 19:00
  • Сб.: з 9:00 до 18:00
logo

Рак шлунка

Рак шлунка за поширеністю серед онкозахворювань займає у світі 3–4 місце. Найбільший відсоток хворих припадає на вік від 55 років. У чоловіків захворювання діагностується в 1,5 раза частіше, ніж у жінок.

Попри позитивну динаміку зниження його поширеності останнім часом, рак шлунка й досі залишається серйозною проблемою. Складність лікування хвороби полягає в тому, що захворювання діагностується переважно на пізніх стадіях онкопроцесу й майже завжди має негативний прогноз. У результаті захворювання посідає друге місце за показником смертності від злоякісних хвороб.

РШ розвивається переважно з епітеліальних клітин залоз шлунка. За гістологічною ознакою 95 % пухлин належать до аденокарцином, інші гістологічні види раку зустрічаються вкрай рідко.

Причини та фактори ризику

Етіологія захворювання багатофакторна, проте точні причини раку шлунка все ще достовірно невідомі. До основних факторів, що провокують розвиток РШ, належать:

  • Дієтичні фактори. Страви з підвищеним вмістом солі: мариновані, копчені, в'ялені, солоні продукти, соєвий соус. Постійне вживання перегрітих жирів: смажені страви, пиріжки, чіпси, продукти, що містять підвищену кількість нітратів і харчових добавок. Існує достовірна статистика, що підтверджує зв'язок раку шлунка з характером харчування.
  • Куріння, особливо в комбінації з алкоголем.
  • Інфікування бактерією Helicobacter pylori.
  • Тривалий прийом кортикостероїдів, НПЗП, антибіотиків.
  • Спадковість. Наявність хворих серед найближчих родичів і рак шлунка не мають чіткої достовірної кореляції. Проте у близько 5 % випадків РШ розвивається на тлі синдромів, що передаються у спадок.
  • Робота при шкідливих і небезпечних виробничих умовах — контакт з азбестом, вугільним пилом, нікелем.
  • Наявність фонових захворювань шлунково-кишкового тракту хронічного характеру: гастриту атрофічного, дуоденогастрального рефлюксу, виразки шлунка, поліпів.

Як запідозрити рак шлунка: ознаки й симптоми

Рак шлунка частіше розвивається на тлі вже наявних шлункових захворювань, які перейшли в хронічну стадію. Через це перші ознаки хвороби не відрізняються специфічним характером. Проте їх поява повинна викликати настороженість. До таких симптомів належать:

  • підвищена стомлюваність;
  • зникнення апетиту;
  • нічим невмотивована слабкість, нудота;
  • періодичне відчуття важкості та переповненості шлунка;
  • безпричинна блювота;
  • болі в місці епігастрії;
  • депресія;
  • зниження ваги.

Інші симптоми раку шлунка залежать переважно від локалізації новоутворення в просвіті шлунка.

Під час розвитку РШ в частині органу з меншим діаметром (пілоруса чи воротаря), пухлина швидко ущільнюється, зростає в обсязі, зменшуючи просвіт і порушуючи процес виходу їжі.

Коли з’являється пухлина у місці кардії, часто порушується процес ковтання.

За частотою локалізації пухлина шлунка частіше розташована в зоні:

  • малої кривизни;
  • воротаря шлунка;
  • кардіального відділу.

Розвиток захворювання в інших відділах шлунка (дна і на великій кривизні) зустрічається рідше.

Якщо пухлина почала проростати в м'язові шари, виникає можливість появи шлункової кровотечі. Однак така симптоматика не є специфічною і не може служити підставою для постановки діагнозу «рак шлунка». Аналогічні симптоми характерні для багатьох захворювань органів шлунково-кишкового тракту.

На пізніх стадіях ознаки раку шлунка розширюються внаслідок метастазування й поступового залучення в процес прилеглих органів і лімфовузлів.

Чим відрізняються стадії раку шлунка

В основу класифікації стадій раку шлунка покладена поширюваність онкологічного процесу. Таким чином виділяють 4 стадії:

  • Незначні розміри пухлини. Процес протікає у внутрішніх шарах стінки шлунка, за її межі не виходить. Лімфовузли незачеплені.
  • Злоякісна пухлина проростає в м'язову і серозну оболонки шлунка з залученням лімфовузлів, прилеглих до органу.
  • Пухлина великих розмірів, що проростає в серозну оболонку та виходить за межі шлунка. Новоутворення поширюється на прилеглі органи, спостерігається множинне ураження лімфовузлів.
  • Поширення метастаз в різні органи, дисемінація (поширення ракових клітин) навколо черевини.

Діагностика раку шлунка

Діагноз «рак шлунка» лікар ставить на основі даних гістологічного дослідження вмісту біопсії. Для повної характеристики злоякісного процесу (визначення розмірів, локалізації, поверхні пухлини) проводяться такі дослідження:

Для виявлення метастазів в легенях, лімфовузлах середостіння, призначаються рентгенографію грудної клітини. Для оцінки поширеності пухлинного процесу проводиться УЗД черевної порожнини.

Рак шлунка: виживання

На жаль, онкологія шлунка діагностується переважно на пізніх стадіях. Через це прогноз діагнозу «рак шлунка», зазвичай, несприятливий.

  • Медіана 5-річного виживання хворих з 3–4 стадією РШ варіюється в межах 5–15 %.
  • На ранніх стадіях, коли пухлинний процес обмежений слизисто-підслизовим шаром, 5-річна виживаність становить близько 75 %.
  • Під час переходу процесу на регіонарні лімфовузли, виживаність знижується до 20–40 %.

Поширені пухлини, рак шлунка з метастазами, ведуть до летального результату протягом року.

Можливе лікування

Вибір методів і тактики лікування залежить від стадії поширеності РШ. У більшості випадків проводиться резекція шлунка (гастректомія) з резекцією регіонарних лімфовузлів. Операція комбінується з променевою та хімієтерапією. Під час раку з множинними метастазами радикальні операції не проводяться, можливі паліативні втручання — часткове видалення пухлини.

Ціна лікування раку шлунка повністю залежить від прогнозу лікаря, можливості вплинути на причину патологічного процесу чи тільки полегшити для пацієнта його перебіг.

Чи існує профілактика

Для підтримки здоров'я шлунка важливо дотримуватися правильного режиму та раціону. Це означає, що потрібно обмежувати вживання шкідливих продуктів та позбавитися шкідливих звичок: вживання алкоголю, куріння.

Профілактика РШ також передбачає своєчасне та ефективне лікування хронічних захворювань шлунка, постійний контроль за станом його слизової. Для цього проводиться регулярний скринінг, навіть при відсутності симптомів. Саме діагностика на випередження дозволяє своєчасно виявити пухлинний процес.

При появі перших негативних симптомів необхідно невідкладно звертатися до гастроентеролога. Якщо виникла необхідність та підозра на онкологію, лікар направить вас на консультацію до лікаря-онколога.

Автор статті:
Шамрай Дмитро Вікторович
Стаж: 7 років
Cпеціалізація: Лікар-колопроктолог, онкохірург, хірург першої категорії

Вiдгуки
Вiдгуки з фото
Залишити відгук:
Ваша оцінка:
Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті
phone
Записатися на консультацію
Ми вам передзвонимо найближчим часом
Подзвонити Замовити дзвінок